Права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного

«Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину...»

(ст.. 62 Конституції України)

Зауважте, що відмова підозрюваного, обвинуваченого, підсудного давати показання не може бути доказом вини особи у вчиненні злочину. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, на відміну від свідка, не несуть кримінальної відповідальності за відмову від давання показань, а також за неправдиві показання. Тому участь захисника у кримінальній справі є важливою.

Запрошення захисника до участі у кримінальній справі є головним фактором зменшення випадків маніпуляцій і зловживань представників органів слідства, прокура­тури і навіть суду.

Важливість залучення захисника збільшується у ви­падку, коли особу взято під варту і вона обмежена у можливостях збирати необхідні докази. У таких ситуа­ціях захисник може ефективно представляти інтереси свого підзахисного перед органами влади. Суттєвою гарантією захисту осіб є право на побаче­ння із захисником до першого допиту (ст. 43, 43-1 Кримінально-процесуального кодексу України). Якщо дізнавач або слідчий порушили цю вимогу і, за наяв­ності заяви про необхідність побачення із захисником, допитали його без участі захисника, то при судовому розгляді отриманні внаслідок такого допиту показання повинні визнаватися недопустимим доказом. Захисник має право бути присутнім не лише на допитах свого підзахисного, а й при виконанні інших слідчих дій.

Рішення про взяття під варту особи ухвалює лише суд. Орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані нада­ти докази і довести перед судом обґрунтованість своїх підозр щодо можливості особи продовжувати проти­правну поведінку, ухилятися від слідства або впливати на нього у разі його залишення на свободі. Спростовувати ці докази можна характеристикою з місця роботи, показаннями співробітників, сусідів і членів сім'ї про попередню добросовісну поведінку тощо. Одночасно можна просити застосувати інший запобіжний захід (підписку про невиїзд, особисту по­руку, поруку громадської організації або трудового колективу, заставу).

Ст. 29 Конституції України передбачає можливість затримання особи без рішення суду на строк до 72-ох годин. Протягом цього строку обґрунтованість тримання під вартою має бути перевірена судом або особу має бути звільнено.

Адміністративне затримання може тривати не більше 3-х годин (ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

«Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист..?»

(ст.. 63 Конституції України)

Тримання під вартою під час досудового слідства не може тривати більше 2-ох місяців. Особа може вимага­ти прийняття рішення судом про тримання під вартою протягом коротшого строку.

Призначений судом строк поступово може бути продо­вжено судом для закінчення слідства до 4-ох, 9-ти чи 18-ти місяців. Після закінчення 18-місячного триман­ня під вартою, якщо справу не передано до суду, особа підлягає безумовному звільненню.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право:

-       знати, у чому вони підозрюються або обвинувачу­ються;

-       мати захисника та побачення з ним до першого до­питу і після нього;

-       відмовитися давати показання і відповідати на за­питання;

-       користуватися рідною мовою під час давання по­казань, заявлення клопотань, ознайомлення з усіма матеріалами справи, виступу у суді;

-       користуватися послугами перекладача;

-       отримувати слідчі і судові документи у перекладі рід­ною мовою або іншою мовою, якою вони володіють;

-       заявляти відводи;

-       подавати докази, брати участь у дослідженні та до­веденні їх переконливості перед судом;

-       висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників процесу;

подавати клопотання про:

-       вжиття заходів безпеки або на їх скасування;

УВАГА! За наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну підозрюваного, обвинуваченого, під­судного, членів їх сімей та близьких родичів до них можуть бути застосовані заходи безпеки.

-       заміну одного захисника іншим;

-       виконання необхідних слідчих дій: допиту свідків, проведення очної ставки, експертизи;

-       витребування і приєднання до справи доказів;

-       зміну кваліфікації злочину;

-       закриття кримінальної справи;

-       направлення справи на додаткове розслідування, коли справа знаходиться вже у суді;

-       колегіальний розгляд судом справи про злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді по­збавлення волі на строк більше десяти років;

-       ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання, але перед складанням обвину­вального висновку з усіма матеріалами справи;

-       подавати письмові зауважень щодо неправильності або неповноти протоколу судового засідання;

-       мати побачення з родичами чи іншими особами у випадку перебування під вартою;

-       вимагати зупинення провадження у разі тяжкого захворювання;

-       задавати питання іншим учасникам кримінального процесу під час судового розгляду;

-       брати участь у судових дебатах і робити останню репліку;

-       звертатися до суду з останнім словом без обмежень у часі;

-       негайно бути звільненим з-під варти в залі судо­вого засідання у випадку виправдання, звільнення від відбуття покарання або засудження його до покаран­ня, не пов'язаного з позбавленням волі;

-       подавати скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів, які здійснюють оперативно-розшукові дії, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду;