Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

ОЦІНКА РІВНЯ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ГРОМАДЯН ЯКІСТЮ ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДІВ
Красилівський районний суд Хмельницької області
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

Оцінка рівня задоволеності громадян якістю окремих аспектів функціонування судів: Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області. Звіт за результатами дослідження /Проект USAID “Україна: верховенство права ”; громадська організація «Подільська правозахисна фундація»; Юлія Седик, Марина Огай, Олександр Сердюк, Микола Коновалов, Ігор Масловський, Анатолій Богач. – Хмельницький, 2010.

У виданні представлено результати опитування громадської думки за методикою карток громадянського звітування щодо оцінки якості окремих аспектів діяльності Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області. Дослідження було здійснене громадською організацією «Подільська правозахисна фундація» в рамках пілотної програми опитувань відвідувачів щодо якості функціонування в період з 31 липня 2009 року по 31 березня 2010 року, що здійснювалася за підтримки проекту USAID “Україна: верховенство права ”. Видання призначене для громадських організацій, голів судів, суддів, керівників апарату судів, інших працівників судів, та всіх інших осіб, зацікавлених у побудові діалогу між судами та суспільством задля покращення доступу до правосуддя, підвищення ефективності, прозорості та підзвітності судової системи, побудови довіри громадян до суду.

Ця публікація була здійснена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди авторів, викладенні у цьому виданні, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки

Вдосконалення судової системи належить до пріоритетних завдань в становленні реальної демократії в українському суспільстві. В дискусіях про стан судочинства використовується різна, часто суперечлива, інформація про показники функціонування судових органів. Неможливо отримати адекватне уявлення про стан судочинства лише на основі офіційної статистики, оскільки тут завжди є ризик однобічного погляду та неможливість отримати реакцію учасників судового розгляду на якість судового провадження. А саме в такій реакції досить часто знаходить найбільш реальне відображення рівень задоволення суттєвих суспільних очікувань щодо діяльності суду. Тому важливим стає використання методологій, які дозволяють визначати якість діяльності суду через показники суб’єктивних оцінок судового розгляду особами, що є його безпосередніми учасниками.
В основу дослідження якості роботи Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області було покладено методологію карток громадянського звітування.
Ефективність та корисність такої методології отримала підтвердження під час першого етапу опитувань в українських судах, що здійснювався у 2008-2009 рр. громадськими організаціями за сприяння Проекту USAID «Україна: верховенство права».
На противагу традиційним соціологічним опитуванням громадської думки методологія карток громадського звітування (далі – КГЗ) передбачає тісну співпрацю між тими, хто забезпечує функціонування суду, тобто, суддями, працівниками апарату суду, керівництвом судових установ, та тими, хто безпосередньо бере участь в судових провадженнях. Тобто ці опитування стосуються лише тих, хто безпосередньо мав чи має досвід вирішення справи в суді. Новацією є і спосіб формування програми та інструментарію такого дослідження. Спільно із представниками судів, було визначено ті аспекти функціонування судів, які можуть бути оцінені з боку громадськості, а також розроблено сам інструментарій картку громадянського звітування – анкету, до якої увійшло близько 40 запитань, які стосувалися сприйняття громадянами діяльності суду. Необхідно зауважити, що таке опитування не є всебічною оцінкою діяльності суду, всіх його аспектів, оскільки це потребує використання широкого спектру методів та залучення різних суб’єктів оцінювання, наприклад, самих суддів, адвокатів, науковців, тощо. Методологія КГЗ дає оцінку з боку громадян, змістом якої є уявлення про їх суб’єктивне сприйняття того, наскільки комфортно вони почуваються в суді, наскільки повною та зрозумілою була інформація, отримана ними в суді, наскільки вони задоволені швидкістю вирішення справи, зрозумілістю винесеного рішення, та іншими питаннями, які насправді й формують думку громадянина про суд. Оскільки такі оцінки отримуються від тих, хто є безпосереднім учасником судового процесу, це особливо важливо для подолання спрощених уявлень про суспільні оцінки діяльності суду, які досить часто можна знайти в масштабних соціологічних дослідженнях думок населення України. Результати таких соціологічних опитувань дають уявлення не стільки про реальні проблеми судової системи, скільки про поширеність певних стереотипів масової свідомості, найчастіше негативних та створених засобами масової свідомості та політиками. Зрозуміло, що на такій інформаційній основі важко визначити конкретні завдання щодо поліпшення роботи конкретних судів.
Практична користь методології КГЗ полягає в можливості використання отриманих результатів в адмініструванні судової системи, створенні передумов для того, щоб суди могли більш повно та адекватно врахувати думку громадян, і в умовах навіть недостатнього фінансування, недостатньо чіткого адміністрування судової гілки влади, розбіжностей в законодавстві, а найголовніше, за умови існуючого тиску на судову владу, зробити суд більш відкритим для людей, більш зрозумілим, підвищити довіру до суду як до надійної і ефективної державної інституції.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження якості функціонування судів здійснювалося із використанням методології карток громадянського звітування. Ця методологія, хоча і базується на використанні традиційного для соціологічних досліджень методу опитування, за своїми завданнями та організацією відрізняється від наукових соціологічних досліджень. Фактично, це форма громадського контролю за якістю функціонування судової системи.
Загальною метою таких досліджень, що визначає також і особливості методів та прийомів здору та аналізу інформації, є надання судам та суспільству інформації про стан судочинства та визначення шляхів подолання існуючих проблем. Разом з тим, такі дослідження дають надійну інформацію та є результативні лише за наступних умов: а) їх методологія враховує стандарти емпіричних соціальних досліджень та реалії судової системи; б) існує ефективна взаємодія та дієва комунікація судів з громадськістю, зокрема, неурядовими організаціями та ЗМІ, на основі взаємної довіри; в) існує неупереджене ставлення до результатів; г) поєднано зусилля експертів, юристів, соціологів та громадськості.
Метою даного етапу дослідження було проведення оцінки якості окремих аспектів функціонування суду з використанням методології карток громадянського звітування, що дало можливість не тільки виробити та надати рекомендації судовим установам щодо покращення їх діяльності, але також завершити роботу над формуванням методології карток громадянського звітування в її застосуванні при оцінюванні діяльності суду.

Відповідно до мети в ході дослідження ставилися та вирішувалися такі завдання:

1. Завершення адаптації методології карток громадського звітування до завдань оцінки якості роботи суду на місцевому рівні, у відповідності до потреб конкретних пілотних судів та з урахуванням досвіду застосування методології КГЗ під час реалізації першого раунду досліджень у 2008 році;
2. Формування робочих груп для проведення дослідження (підбір персоналу та волонтерів, навчання, розробка інструкцій тощо);
3. Проведення опитувань учасників судового процесу та отримання інформації за ключовими вимірами якості роботи суду, її узагальнення та аналіз;
4. Ідентифікація чинників, що впливають на відмінності у оцінках учасниками судового процесу окремих вимірів якості;
5. Визначення можливих напрямків вдосконалення роботи суду «очима» учасників судового процесу
6. Розроблення та апробація рекомендацій щодо змін у пілотних судах;
7. Поширення інформації про результати дослідження та ініціювання їх обговорення в конкретних судах та громадськістю.

Підходи до оцінювання якості роботи суду

Суттєвою проблемою в розробці методології оцінювання було те, що в Україні визначення принципів та методів, технологічних засобів оцінювання якості роботи суду є завданням актуальним, однак остаточно не реалізованим в практичній площині. Фактично використовуються лише ті підходи, що були визначені ще за радянських часів: оцінка роботи суддів та судів за кількістю скасованих чи змінених рішень, скарг чи дисциплінарних проваджень тощо. Тому підхід, який було використано дослідженні, є новацією, що базується на поєднанні як українського контексту так і кращого світового досвіду.
Дослідження базується на алгоритмі оцінки, що є його теоретичною концепцію, відображає його цілі та завдання та є стандартним (універсальним), тобто придатним для різних ситуацій оцінювання якості діяльності суду. Такий алгоритм може бути застосовано для оцінки наступних ситуацій: судової системи в цілому, діяльності судів окремих регіонів, спеціалізованих судів певного типу, діяльності одного чи декількох судів, практики розгляду певної категорій справ, можливо навіть - діяльності окремих суддів.
Ключовими елементами такого алгоритму є критерії оцінки (надалі – виміри якості) та індикатори.
Виміри якості (що є критеріями оцінки) відображають стандарти якості у діяльності суду, а змістом яких є суспільні очікування щодо судової діяльності в демократичному суспільстві. Саме тому в процедурах оцінювання зростає значення критеріїв оцінювання, які фактично є операціональним або технологічним формулюванням суспільних стандартів якості роботи суду. В сучасних дискусіях про ідеологічні та концептуальні основи оцінювання якості роботи суду цей аспект отримує пояснення на основі виділення системного інтегрованого бачення таких суспільних очікувань в ідеї досконалого суду (ідея досконалого суду, або court excellence, відображена в багатьох сучасних західних моделях оцінки якості функціонування судів з метою вдосконалення процесів управління, контролю, та планування у судах).
Досвід показує, що проблема стандартів постає в суспільній дискусії про судочинство тоді, коли виникає усвідомлення непродуктивності простого фокусування уваги на кризових явищах в судовій системі без пошуку відповіді на питання про те, що ж таке суд в демократичному суспільстві і як він має функціонувати задля того, щоб громадяни відчували його як реальний інструмент захисту цінностей такого суспільства. Не існує єдиного та універсального визначення таких стандартів. В кожній країні вони розробляються з урахуванням її специфіки. Однак, вони не можуть суперечити фундаментальним правам людини на справедливий суд, принципам демократичного управління, загальним етичним стандартам суддівської професії, тощо. Такі базові положення містяться в міжнародно-правових документах (перш за все, в міжнародних та регіональних конвенціях про права людини), в документах, що відносяться до так званого «м’якого міжнародного права» (висновки, рекомендації, резолюції тощо міжнародних та міжурядових органів), в конституціях та загалом національному законодавстві.
Світовий досвід дає приклади різних підходів до формулювання таких стандартів. Наприклад, в США ще з початку 80-х років на різних рівнях судової системи йде активна діяльність з розробки та впровадження таких стандартів. Досить ефективним інструментом є Стандарти Діяльності Судів Першої Інстанції (Trial Court Performance Standards, розроблені в США майже двадцять років тому), що поступово трансформувалися в 10 CourtTools, або 10 Інструментів оцінки суду. Майже два десятиріччя аналогічні розробки йдуть в Європі, як на рівні міжурядових органів (перш за все, Ради Європи) так і на національному рівні (наприклад, виміри якості, розроблені пілотним проектом оцінки діяльності судів Апеляційного Округу Рованіємі (Фінляндія), а також Оцінковий Лист, розроблений у 2008 році Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ). На сьогодні, створений та існує Міжнародний Консорціум з Досконалості Суду, до якого входять Світовий банк, Національний центр судів штатів, Підпорядковані суди Сінгапуру, Автралазійський інститут судового врядування, та інші організації, метою якого є об’єднання міжнародних зусиль задля розробки системи цінностей, концепцій та інструментів, яку суди по всьому світові можуть використовувати для оцінки та покращення якості здійснення судочинства та адміністрування судів. На сьогодні, створені Міжнародні засади досконалості суду, які є модельною методологією оцінки та покращень діяльності, спеціально сконструйованою для використання самими судами. Однак, навіть за наявності численних підходів та напрацювань, немає підстав говорити, що існує чітка та однозначна відповідь про те, що таке стандарти діяльності суду.
Для Україні визначення стандартів є актуальним завданням, яке лише починає обговорюватись в практичній площині. Це пояснюється зокрема тим, в публічному та політичному дискурсі про судову систему домінує тематика її структури та механізмів функціонування, залишаючи маргінальною проблему результатів діяльності судів. Однак зростаюча занепокоєність суспільства і самих суддів станом справ в судовій систем, а особливо зменшенням рівня суспільної довіри до судів, викликає намагання визначитись в реалістичних та практично корисних стандартах діяльності суду. Ця діяльність в Україні перебуває лише на початковій стадії. Але при цьому важливо врахувати досвід інших країн, не повторюючи їх помилок чи зайвих кроків, отримати оптимальний досвід.
Показники (індикатори) оцінки діяльності суду. Показник конкретизує стандарт, робить можливим його вимір та визначення проявів та проблем питань в реалізації. За формою показник може мати різний характер: питання анкети, статичний показник, вид поведінки, частота події , наявність чи відсутність якихось фактів, тощо. Кожен стандарт розкривається через систему показників. Однак їх кількість не може бути надмірною.
В міжнародній практиці існують декілька підходів до оцінювання якості роботи суду. При цьому, завжди визначаються такі питання: хто здійснює оцінку, які при цьому застосовуються стандарти та виміри, які при цьому використовуються методи збору інформації, а також шляхи подальшого використання такої оцінки. Така оцінка може мати дві основні процедури, кожна з яких в свою чергу може передбачати використання різних методів. По-перше, внутрішня оцінка (як «самооцінка судів»), що відбувається в межах судової системи та використовує методи, релевантні системі організації та координації судової системи. По-друге, зовнішня оцінка, що передбачає оцінку діяльності судів державою чи громадянським суспільством. Саме до останнього типу оцінювання належать дослідження за методологією КГЗ.
Однак, механічне використання (запозичення) існуючих підходів навряд чи може бути виправданим. Необхідно знайти такі підходи, що відповідають українському контексту. Перш за все, це стосується визначення критеріїв та показників оцінювання.
В рамках пілотного проекту розглядались наступні критерії /виміри якості /: Доступність судової інформації, Територіальна доступність суду, Фінансова доступність суду, Відкритість Доброчесність Безпечність Зручність Повага та ввічливість Оптимальність термінів Незалежність та неупередженість суддів Справедливість Компетентність. Цей перелік був створений на основі аналізу загальних принципів функціонування суду, в демократичному суспільстві, з урахуванням особливостей їх відображення в українському законодавстві.
Однак з можливих вимірів якості та релевантних щодо них показників було виділено лише ті, які могли бути використані при опитуванні громадян – відвідувачів суду. Треба зауважити, що всебічна оцінка діяльності суду передбачає використання різних методів щодо окремих вимірів. Щодо деяких із них, цілком придатним є метод опитувань громадян. Інші, можуть бути використані, наприклад, за допомогою аналізу внутрішніх інструкцій, положень, що регулюють роботу суду, або за допомогою опитувань самих працівників суду, та ін.
Ступінь відповідності якості роботи суду наведеним стандартам можна оцінити тільки за умови застосування комплексного підходу у дослідженні, охоплюючи всіх учасників судового процесу: суддів, працівників судового апарату, відвідувачів суду (позивачів, відповідачів, представників сторін) та ін. Дослідження кожної окремої категорії, забезпечить в повній мірі можливість виміряти ступінь реального втілення відповідних стандарти.
Виходячи з методології, яка пропонується, якість роботи суду оцінюється з позиції відвідувача суду. Досліджуючи думку (хоча і суб’єктивну) відвідувача, ми виходили з того, що навіть якщо робота суду є ефективною за певними показниками, надана у суді послуга є бездоганною за своїм стандартом, якість процесу її надання залишиться низькою, доки відвідувач, як зовнішній оцінювач, є незадоволеним, а послуга не відповідає його потребам (очікуванням). Тому врахування думки відвідувачів є необхідною умовою отримання цілісного та несуперечливого уявлення про фактичні результати діяльності суду.
Як вже було зазначено, не всі з існуючих стандартів можна виміряти через опитування відвідувачів суду. Тому в ході дослідження було проведено ряд фокус-групових дискусій, за результатами яких розроблено систему вимірів та відповідні ним індикатори, які дозволяють адекватно оцінювати якість роботи суду саме через категорію відвідувачів.
Таким чином, запропонована система складається з 7 вимірів якості, які, в свою чергу, оцінюються через 25 індикаторів, на основі яких власне і формулювались запитання в опитувальниках (Табл.1.)

Таблиця 1. – Основні виміри щодо оцінки якості роботи суду

Вимір Індикатори
1. Територіальна доступність суду Легкість вперше знайти будівлю суду
Зручність діставатися до будівлі суду громадським транспортом
2. Зручність та комфортність перебування у суді Відчуття комфортності перебування у приміщенні суду
Достатність зручних місць для очікування та оформлення документів, ознайомлення з матеріалами та підготовки до слухання
Чистота та прибраність приміщення суду
Врахування потреб громадян з обмеженими можливостями щодо безперешкодного потрапляння до суду і користуватися послугами суду
Зручність графіку роботи канцелярії суду для вирішення справ у суді
3. Повнота, доступність та ясність інформації Зручність розташування інформаційних стендів
Достатність наявної в суді інформації щодо розташування кабінетів; залів судових засідань; інших приміщень; правил пропуску до суду та перебування в ньому; справ, що призначені до розгляду; загальних відомостей про суд; зразків документів; порядку сплати судових зборів та державного мита, реквізитів та розмірів платежів
Доступність необхідної інформації на сторінці суду в Інтернеті
4. Прийнятність платежів Прийнятність офіційної суми витрат, пов’язаної з зверненням до суду
Доступність послуг адвоката у разі необхідності
5. Дотримання термінів судового розгляду Вчасність розпочатого слухання
Врахування побажань при призначенні дня та часу засідання
Своєчасне отримання повісток та повідомлень про розгляд справи
Обґрунтованість затримки/перенесення слухання у розгляді справи
Своєчасність ознайомлення з матеріалами справи
6. Сприйняття роботи працівників апарату суду Старанність у роботі працівників суду
Виявлення працівниками апарату суду таких рис у спілкуванні: доброзичливість та повага, бажання допомогти, однакове ставлення до всіх відвідувачів незалежно від їхнього соціального статусу та інших чинників, старанність, дисциплінованість, дотримання слова, витриманість, коректність, професіоналізм, знання своєї справи
7. Сприйняття роботи судді Сприйняття ставлення судді до учасників процесу як коректного та ввічливого
Сприйняття ступеню підготовленості судді до розгляду конкретної справи
Дотримання суддею процедури судового розгляду справи
Надання можливості прокоментувати заяву протилежної сторони
Надання можливості обґрунтувати свою позицію під час слухання справи
Відчуття незалежної та неупередженої роботи судді, без зовнішнього тиску
Своєчасність отримання рішення по справі Доступність та зрозумілість тексту рішення
Обґрунтованість рішення

Організація дослідження.

Дослідження з оцінки рівня задоволеності громадян якістю окремих аспектів функціонування Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області проводила громадська організація «Подільська правозахисна фундація» шляхом активного залучення волонтерів з числа студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів м. Хмельницького.
Дослідження проводилось поетапно.
На підготовчому етапі організації та проведення дослідження було налагоджено зв’язки з представниками пілотних судів, а зокрема з головами Красилівського районного суду Хмельницької області та Ярмолинецького районного суду Хмельницької області та керівниками апарату суду. Проведені фокус-групові дискусії з метою обговорення інструментарію опитування. Фокус-групи організовувалися з представниками пілотних судів і з громадянами, які звертаються до суду. Це забезпечило можливість удосконалення розробленої системи вимірів якості роботи суду (при проведенні фокус-групи з представниками суду) та апробацію уніфікованої анкети (при проведенні фокус-групи з відвідувачами суду).
На наступному етапі у приміщеннях Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області проводилось опитування серед громадян, які були відвідувачами суду, а зокрема: позивачі, відповідачі, свідки, адвокати, юристи, юрисконсульти. Опитування проводилось у формі індивідуального інтерв’ю за уніфікованою анкетою. (Див. Додаток 1)
З результатами опитування проведено фокус-групові дискусії з представниками Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області з метою обговорення основних результатів опитування та напрацювання практичних рекомендацій щодо покращення якості роботи судів.
Для забезпечення введення анкет в рамках проекту була розроблена та активно використовувалась програма CSPro 3.3. Статистичний аналіз даних здійснено за допомогою програмного забезпечення SPSS 17.
Завершальним етапом дослідження стало оприлюднення результатів опитування серед зацікавлених сторін та ініціювання заходів щодо провадження рекомендацій за результатами опитування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЯРМОЛИНЕЦЬКОМУ РАЙОННОМУ СУДІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області розташований в центрі смт. Ярмолинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області по вул. Чапаєва, 71.
Будівля суду двоповерхова із загальною площею 340 кв. м. Приміщення суду знаходиться в задовільному стані, але наразі потребує косметичного ремонту. В суді обладнано 2 зали судових засідань, а в інших 9-ти кабінетах розташовані: канцелярія суду, архів, кабінети судів, секретарів та помічники суддів. Як наслідок, кабінетів в суді не вистачає, а тому переважна кількість працівників апарату суду змушена працювати в невеличких кабінетах по двоє чи по троє.
Суд забезпечений технічними засобами, а зокрема: комп’ютерами, факсом та ксероксом. Наявний в суді і доступ до мережі Інтернет, що забезпечує не лише ефективну роботу суду, але й сприяє оновленню архівної бази Єдиного реєстру судових рішень.
Відповідно до затвердженого у 2009 році Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Хмельницькій області штатного розпису штат Ярмолинецького районного суду Хмельницької області складається з голови суду, заступника голови суду, 2 суддів, помічника голови суду, 3 помічників суддів, керівника апарату, консультанта з кадрової роботи, головного спеціаліста з інформаційних технологій, старшого секретаря суду, 4 секретарів судових засідань, 2 секретарів суду, судового розпорядника, секретаря-друкарки, робітника з обслуговування і ремонту будинків, споруд і обладнання, прибиральниці. Але фактично штат суду недоукомплектований. Так, кілька років залишається вакантна посада судді. Крім того, інша суддя у 2009 році працювала лише місяць, що було обумовлено закінченням 5 річного строку повноважень і затримкою Верховної Ради України у призначенні судді на посаду довічно.
А тому існує відмінність рівня статистичного навантаження від фактичного, який припадає на кожного суддю. Так, статистично навантаження на одного суддю Ярмолинецького районного суду складає 77 справ на місяць з яких, в порядку цивільного процесу розглядається 33 справ; в порядку кримінального процесу 9 справ; в порядку адміністративного процесу 8 справ; в порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення 26 справ.
Фактичне щомісячне навантаження на кожного суддю складає: 17 справ, які розглядаються в порядку кримінального процесу; 15 справ, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства; 64 справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства; 51 справ про адміністративні правопорушення.

Особливості вибірки респондентів

Стать. Серед опитаних респондентів чоловіки складають 50,6% , а жінки 49,4%.
Вік. Особливістю вікової структури опитаних є домінування осіб старшого та середнього віку (їх більше 60%). Респонденти у віці «18 - 25 років» складають 17,4%, у віці «26 - 39 років» - 32,3%, у віці «40 - 59 років» - 31,9%, а у віці «60 років і старші» - 18,3%.
Освіта. За рівнем освіти серед опитаних переважають люди з середньою та неповною освітою 65,5%. Вищу освіту мають 34% респондентів, з яких повною вищою освітою володіють 25,1%, а базовою вищою освітою – 8,9%. Вищу юридичну освіту мають 10,6% респондентів.
Місце проживання. Досить високий відсоток респондентів - 34% проживає в смт. Ярмолинці, тобто в тому населеному пункті, де розташований суд. Але більшість респондентів 66% проживає в інших населених пунктах.
Майновий статус. За рівнем самоідентифікації респондентів основна частина опитаних, а це 79,2% – особи з середнім рівнем статку. З невисоким рівнем статку, а саме – бідними себе вважають 6%, нижче середнього статку - 13,2%. До категорії заміжніх себе відносять 0,9% респондентів.
Наявність попереднього судового досвіду. Більшість респондентів - 57,5% не мають досвіду звернення до суду і для них цей судовий процес перший. 30,6% опитаних має приймали участь в 2-х – 5-ти судових процесах. Кількість респондентів, які є постійними учасниками судового розгляду справ або прийняли участь більше ніж в 6 судових процесах складає 11,9%.
Процесуальний статус, вид судового процесу та стадія процесу. Загальний рівень юрисдикції Ярмолинецького районного суду передбачає можливість розгляду судом різних категорій справ, а зокрема тих, що розглядаються в порядку цивільного, кримінального, адміністративного процесу та справ про адміністративні правопорушення.
Так, в цивільному процесі прийняло участь 71,9% респондентів, в кримінальному процесі - 12,3% опитаних, а в адміністративному процесі - 7,7%. Найменшою є кількість респондентів, які приймали участь в справах про адміністративні правопорушення - 8,1%.
За процесуальним статусом респонденти розподілились наступним чином.
Більшість опитаних, а це - 87,2% представляє особисто себе або є позивачами, відповідачами, свідками, потерпілими. 12,8% представники інших осіб – адвокати, прокурори, юристи, юрисконсульти.
Аналіз відповідей респондентів залежно від стадії судового процесу на якій знаходиться справа дозволив визначити, що в більшості опитаних, а це - 54,9% справа знаходиться в процесі розгляду. 30,6% респондентів визначило, що розгляд їх справи ще не розпочато, а завершився розгляд справи для 14,5% опитаних.
Обізнанність із роботою суддів та суду в цілому. Зазначені вище критерії за якими розподілялись опитані за соціально-демографічними та процесуальними характеристиками певним чином позначились у визначенні ступеня обізнаності із роботою суддів та суду в цілому. Так, 32,3% респондентів визначило, що вони загалом обізнані із діяльністю суду, цілком обізнані з діяльністю суду 13,2%. Необізнані як загалом та і майже 29,8% та 24,3% відповідно.
Слід відмітити, що на формування відповідного рівня обізнаності у опитаних певним чином вплинув їх вік. Так, більшість осіб похилого віком 60 років та старше зовсім необізнані з роботою суддів та суддів. Загальний рівень обізнаності відмітили респонденти віком 26-39 років та 40-59 років. Найвищий рівень обізнаності припадає на вікову категорію 26-39 років, що обумовлюється наявністю вищої юридичної освіти та досвідом участі в судовому процесі. Рівень обізнаності молодів віком 18-25 років не зважаючи на високий рівень інформатизації суспільного життя чітко не можливо визначити, оскільки кількість відповідей на всі запропоновані варіанти однакова.
Показовим в даному випадку є визначення рівня доступності залежно від процесуального статусу опитаних. Так, представники по справі у більшості випадків визначають свій рівень обізнаності як «цілком обізнаний» або «загалом обізнаний».
Таким чином, аналіз соціально-демографічних характеристик респондентів дозволяють визначити їх різноманіття як за статтю, віком, освітою, так і за процесуальним статусом, досвідом участі в судових засіданнях. Всі ці особливості певною мірою позначаються на загальних І детальних оцінках респондентами якості роботи суду.

Узагальнюючі оцінки якості роботи суду

Загальна оцінка якості роботи суду

Узагальнююча оцінка якості роботи суду проводиться на підставі аналізу та узагальнення відповідей респондентів на запитання «як Ви оцінюєте якість роботи суду в цілому?». При оцінці відповідей використовувалась 5-ти бальна шкала.
Як свідчать результати опитування майже половина респондентів - 48,1% оцінюють якість роботи Ярмолинецького районного суду Хмельницької області «добре», 32,8% респондентів вважає, що якість роботи суду «відмінна». 14% опитаних вважає якість роботи суду «задовільною» у той час як, 4,3% респондентів оцінило якість роботи суду «незадовільно», а «дуже поганою» є якість роботи суду для 0,9% респондентів.
Отже, більшість респондентів (80,9%) у тій чи іншій мірі позитивно оцінюють якість роботи суду.
Відмінності в оцінці якості роботи суду можливо виділити в залежності від освіти опитаного. Так, на думку респондентів з вищою юридичною освітою якість роботи суду слід оцінити на «відмінно». Більш категоричніші в цьому плані особи без вищої юридичної освіти половина яких оцінює якість роботи суду - «добре», а лише третина надає оцінку «відмінно», а чверть респондентів взагалі вважає, що якість роботи суду «задовільна».
При визначенні оцінки якості окремих аспектів роботи Ярмолинецького районного суду Хмельницької області істотне значення має аналіз процесуальних характеристик респондентів, а зокрема: процесуальний статус, вид судового процесу, стадія процесу та на чию користь винесено рішення.
Аналіз відповідей респондентів залежно від їх процесуального статусу показує, що більш критичними є ті хто представляє особисто себе (позивачі, відповідачі, свідки, потерпілі) половина з яких оцінює якість роботи суду на «добре», третина на «відмінно». Представники суду під час проведення фокус-групи вислови припущення, що результати нерідко обумовлені тим, що позивачі, відповідачі, потерпілі та свідки під час визначення оцінок використовували суб’єктивне враження в залежності від свого емоційного стану, а представники по справі у своїх оцінках намагаються біти об’єктивними.
Серед тих респондентів для яких розгляд справи ще не розпочато або справа знаходиться в процесі розгляду переважає оцінка якості роботи суду «добре», а ті для кого розгляд справи завершено схиляються до оцінки «відмінно».
Разом з тим неоднозначними є відповіді респондентів для яких розгляд справи завершено і винесенню рішення по справі. Так, якщо не виникає сумнівів щодо високої оцінки якості роботи суду з боку тих респондентів на користь яких винесено рішення, то ті респонденти в кого винесено рішення не на їх користь відсутня однозначна точка зору. Їх відповіді рівномірно розподілились по всій шкалі оцінювання. Однозначну оцінку в даному випадку неможливо надати через те, що кількість осіб які отримали рішення є незначною та складає 23,3% від загальної кількості респондентів, які прийняли участь в опитуванні.
Крім того, за результатами опитування встановлено, що чим вище рівень обізнаності респондентів з роботою суддів та суду в цілому, тим краще вони оцінюють якість роботи суду.
Таким чином, більшість опитаних респондентів оцінює якість роботи Ярмолинецького районного суду Хмельницької області за п’ятибальною шкалою на «добре». Дана оцінка не залежить від віку респондентів, їх процесуального статусу, наявності чи відсутності юридичної освіти, виду судового процесу, стадії на якій знаходиться справа та від ступеня обізнаності респондента з роботою суддів та суду в цілому. Але якщо враховувати той факт на чию користь було винесено рішення за результатами розгляду справи, то для 21,5% респондентів, які отримали рішення на свою користь суд працював «відмінно». 1,2% рішення на користь яких не було прийняте не змогли надати чіткої відповіді, що може бути обумовлено їх емоційним станом за результатом розгляду справи.

Очікування та реальні враження від візиту до суду

Загальна оцінка якості роботи суду певним чином залежить від вражень та очікувань респондентів від візиту до суду. Так, аналіз відповідей на запитання «яким є Ваші враження від візиту до суду сьогодні у порівнянні з Вашими очікуваннями?» дозволяє визначити, що 68,9% вважають, що їх враження від візиту до суду відповідає очікуванням. 10,2% респондентів гірші, ніж вони очікували, враження від візиту до суді, а для 20,9% враження від візиту до суду краще, ніж вони очікували.
На визначення очікувань респондентів від візиту до Ярмолинецького районного суду не вплинув вік респондентів, освіти, процесуальний статус, який вони займали в судовому процесі.
Узагальнена оцінка якості роботи суду відображається в розрізі визначення того чи змінилось на думку респондентів «якість роботи суду». Загалом, на запитання «якщо Ви були в цьому суді раніше, то як, на Ваш погляд, змінилась якість роботи суду загалом?» поширеною серед респондентів була відповідь, що «якість суду залишилась без змін» (52,8%).
Частка незадоволених змінами, що пройшли в суді незначна та складає 1,7%. На думку 7,2% респондентів якість роботи суду «покращилась несуттєво», а для 5,5% – «значно покращилась якість роботи суду». При цьому, слід врахувати те, що загальна частка респондентів, які неодноразово були в суді складає 42,5% (30,6% - які були учасником судового процесу 2-5 разів, 11,9% приймали участь більше ніж в судових процесах, що проходили в цьому суді).
Дані результати відображають загальну тенденцію щодо позитивної оцінки якості роботи суду (на 4 бала діяльність суду оцінило 48,1 % респондентів, «відмінно» - 32,8% респондентів) та відповідність очікуванням враження від візиту до суду (68,9%).
Наразі проаналізуємо залежність відповідей респондентів щодо зміни якості роботи Ярмолинецького районного суду Хмельницької області в залежності від вікових категорій відвідувачів суду. Так, для респондентів, які належать до різних вікових категорії домінуючою є думка, що якість роботи суду залишилась без змін. Але якщо порівняти відповідей респондентів щодо покращення чи погіршення якості роботи, то опитані вважають що якість роботи суду змінюється в сторону покращення. Розхожої думки притримуються респонденти незалежно від наявності та відсутності вищої юридичної освіти, виду судового процесу, процесуального статусу респондента, наявності або відсутності у респондента попереднього досвіду участі в судовому процесі.
За результатами проведення фокус-групи з представниками суду встановлено, що загалом на формуванні думки опитаних щодо того, що їх враження від візиту до суду відповідають їхнім очікуванням певним чином впливає те, що в приміщенні суду досить тривалий час не проводився ремонт, тривалий час не закуплялись меблі. Позитивна тенденція у покращенні якості роботи суду обумовлена додатковим розміщенням на інформаційному стенді зразків процесуальних документів та іншої довідкової інформації.
Таким чином, попри незначний обсяг фінансування роботи Ярмолинецького районного суду Хмельницької області респонденти в цілому задоволені якістю судових послуг, а їх враження від візиту до суду для більшості опитаних відповідають їх очікуванням. Щодо наявності змін якості роботи суду в цілому, то респонденти також сходяться на думці, що якість роботи суду залишилась без змін. Істотне значення в цьому випадку має відсутність зовнішніх змін суді, а зокрема відсутність протягом тривалого часу косметичного ремонту в суді, застаріли меблі, відсутність ксероксу тощо. При цьому, значна частина опитаних (13,7%) наголошує на тому, що якість роботи суду покращується, що пов’язано із розміщенням на інформаційному стенді в суді довідкової інформації, зразків процесуальних документів, використовуючи, які опитані можуть зекономити на послугах адвокатів.

Оцінка якості за окремими вимірами

Узагальнююча оцінка якості роботи суду здійснювалась за сьома вимірами: територіальна доступність суду; зручність та комфортність перебування у суді; повнота, доступність та ясність інформації; прийнятність платежів, дотримання термінів судового розгляду; сприйняття роботи працівників апарату суду; сприйняття роботи суддів.

Територіальна доступність суду належить до досить проблематичних складових в оцінці, оскільки не залежить від поточної діяльності суду (є об’єктивною обставиною). Значення даного аспекту в оцінці діяльності суду полягає в тому, що воно формує перше враження у відвідувача про суд. Що стосується Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, ти він на думку більшості респондентів розташований зручно.
А зокрема 83,8% респондентів при відповіді на запитання щодо того чи легко було їм знайти будівлю суду вперше відповіло «цілком так», 9,8% респондентів, які відповіли «скоріше так». А це не зважаючи на той факт, що основна частина респондентів середнього та старшого віку («від 40 до 59 років» - 31,9% респондентів та 18,3% респондентів – особи віком «від 60 років і старше»), які не завжди зможуть легко знайти суд, оскільки до нього не звертались. Не вплинув негативним чином і той факт, що більшість опитаних (66%) проживає в іншому населеному пункті, ніж розташований суд, оскільки на думку 85,5% респондентів до суду зручно дістатись громадським транспортом.
При визначені доступності суду слід зважити на той факт, що основна частина респондентів (79,2%) за рівнем свого статку відносить себе до середнього статку, які можуть дозволити собі звернутись до суду та нижче середнього статку (13,2% респондентів вважають свій статок «нижче середнього», а 6% - «бідні»), які обмежені в такій можливості через брак коштів.
Не виникло складнощів як знайти вперше будівлю суду так і дістатись до суду громадським транспортом у респондентів незалежно від віку.
Обумовлено це перш за все досить зручним розташуванням в самому центі смт. Ярмолинці, де проходить основний потік транспорту. Крім того, навпроти будівлі суду розташована автобусна зупинка, що на думку респондентів полегшує можливість попасти до суду.
Таким чином, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області не зважаючи на своє розташування в невеличкому населеному пункті розташований досить зручно. А розташована поруч із ним зупинка громадського транспорту сприяє покращенню доступності суду, оскільки респонденти незалежно від віку та місця свого проживання можуть без зайвих перешкод потрапити до суду.

Зручність та комфортність перебування у суді.

Важливим виміром, що характеризує якість роботи суду і впливає на її оцінку відвідувачами суду, є те чи зручно та комфортно почуває себе респондент в приміщенні суду. Загалом комфортно у приміщенні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області почуває себе кожен другій - 48,5%, 26,4% опитаних почуває себе у приміщенні суду «скоріше комфортно», а «більш-менш» почуває себе в приміщенні суду 19,1%.
Кількість тих хто не почуває себе комфортно у приміщенні суду незначна та складає 6,5% з яких 3,4% - зазначають, що умови перебування в суді «скоріше не є комфортними», а на думку 2,1% - «умови перебування не є комфортними цілком».
На рівень комфортності в приміщенні суду впливає перш за все наявність достатньої кількості зручних місць для очікування, оформлення документів. Більшість респондентів зазначає, що в суді достатньо місць відповідних місць для очікування, оформлення документів, ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до слухання. Так, 55,3% респондентів на запитання «чи достатньо зручних місць для очікування, оформлення документів, ознайомлення з матеріалами та підготовки до слухання?» відповіла «цілком так», а 21,7% - «скоріше так». Не змогли визначитись із відповіддю 15,7%, які на момент проведення опитування через значну кількість відвідувачів в суді не завжди мали змогу знайти вільне місце для очікування.
Визначення зручності та комфортності умов перебування в суді крім наявності необхідної кількості місць для очікування та оформлення передбачає необхідність дотримання частоти в приміщенні суду. Більшість респондентів (67,2%) вважає приміщення суду чисте та прибране. 19,1% респондентів на запитання «чи є чистим та прибраним приміщення суду?» відповідають «скоріше так». 8,9% респондентів не змогли чітко визначитись у відповіді. Даний відсоток відповідей респонденти обумовлювали тим, що попри велику кількість людей в приміщенні суду прибиральниця не завжди своєчасно могла прибирати, особливо це простежується в дощову погоду. Проте, більшість опитаних незалежно від віку зауважили на тому, що як в суді так і поблизу нього дотримується чистота.
На доступність суду певним чином позначається такий критерій як можливість людей з обмеженими можливостями безперешкодно потрапити до приміщення суду і скористатись судовими послугами. Більшість респондентів погоджуються з тим, що подібна можливість існує для осіб з обмеженими можливостями (29,4% респондентів відповідають на «цілком так», а 15,3% - «скоріше так»). Значна кількість респондентів - 24,3% чітко не визначились у своїх відповідях щодо тог чи може особа з обмеженими фізичними можливостями потрапити до суду. На відсутності належного доступу до суду для осіб з обмеженою можливістю наголосило 29,4;% респондентів значну частину якої складає молодь та особи похилого віку, адже попри наявності при вході до суду пандуса для пересування осіб з обмеженими фізичними можливостями поріг при вході в суд високо розташований від підлоги, а тому його не зручно переїзжати на інвалідному візку. Позитивним моментом в даному випадку є те, що канцелярія і всі зали судових засідань розташовані на першому поверсі, а тому будь-якій особі, яка потрапила до суду зручно подати документи до канцелярії суду та при необхідності приймати участь в судовому засіданні.
Графік роботи канцелярії суду є впливовим фактором у визначенні доступності, оскільки обумовлює ту кількість часу, яку витрачає людина при зверненні до суду, а це в кінцевому випадку впливає на визначення респондентом якості роботи суду. Для більшості респондентів (70,6% відповіло «цілком так» на запитання «чи є зручним графік роботи канцелярії суду для вирішення справ у суді (подання позовів, ознайомлення з матеріалами, отримання рішень, ухвал, вироків та інше?», а 20,4% відповіло – «скоріше так») зручний графік роботи канцелярії суду, достатньо робочих годин для вирішення справ у суді. На голосили на цьому респондентів всіх вікових груп, оскільки канцелярія як і суд працює з 8 годин ранку і до 17 годин з обідньою перервою з 12.00 до 13.00, тоді як в інших держаних установах за загальним правилом робочий день починається о 9.00, а обідня перерва з 13.00 до 14.00. Враховуючи той факт, що канцелярія суду приймає позовні заяви, видає копії документів, рішення та ухвали на протязі робочого дня, то людина, яка звертається чи звернулась до суду може в зручний для неї час протягом доби вирішити свої справи в суді. Зручність графіку роботи канцелярії суду покращує доступ людей до суду, адже не зважаючи на те, де проживає респондент чи відвідувач суду на протязі доби він має можливість звернутись до канцелярії.
Отже, умови перебування в Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області зручні та комфортні на чому наголосило більшість опитаних. Вистачає зручних місць для очікування, оформлення документів та ознайомлення з матеріалами справи і це враховуючи той факт, що більшість опитаних це особи середнього та похилого віку, які безпосередньо потребують комфортних умов перебування в суді. Чистим та прибраним є приміщення суду, а графік роботи для більшості респондентів незалежно від їх віку та роду занять є зручним. Деякі складнощі на думку респондентів виникають лише щодо наявності у осіб з обмеженою фізичною можливістю потрапити до суду, що можливо подолати шляхом заміни вхідних дверей приміщення суду, які б дозволили інвалідним візками вільно проїзжати.

Повнота, доступність та ясність інформації

На оцінку якості роботи суду впливає і такий важливий чинник, як наявність інформації про організацію роботи та структуру суду, графіки розгляду справ, вимоги щодо наявності зразків процесуальних документів, інформації із зазначенням розташування судових приміщень тощо. Особливо цей вимір важливий для осіб без юридичної освіти та досвіду участі в судовому процесі.
Загалом результати опитування показують, що в Ярмолинецькому районному суді респондентам отримують повну, доступну та зрозумілу інформацію. Про це свідчать наступні відповіді.
Так, 75,3% опитаних на запитання на запитання «чи зручно розташовані інформаційні стенди?» відповіло «цілком так», а 16,2% - «скоріше так». Дані інформаційні стенди розташовані зручно для респондентів, які належать до різних вікових груп незалежно від рівня освіти та процесуального статусу та кількості судових процесів в яких опитаний приймав участь.
Щодо змістового наповнення інформаційних стендів, то на думку 68,5 % опитаних наявна інформація щодо розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень викладена повно та у повному обсязі задовольняє потреби відвідувачів. На думку 23,8% респондентів наявна інформація «частково задовольняє потреби» і потребує деякого доповнення.
Характерною особливістю в цьому випадку є те, що наявності в суді інформації щодо розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень цілком вистачає для опитаних, які належать різних вікових категорій, мають різний рівень освіти (середня і вища). При цьому, серед опитаних з вищою юридичною освітою відсутня думка щодо того що їм повністю чи частково не вистачає інформації щодо розташування кабінетів, залів судових засідань.
Влаштовував наявний в суді обсяг довідкової інформації щодо розташування приміщень в суді всіх респондентів незалежно від їх процесуального статусу, кількості судових процесів в яких вони приймали участь. Що є безумовно позитивно, адже чим частіше особа буває в суді тим краще вона орієнтується специфіці роботи суду, в розташуванні приміщень суду.
Необхідною складовою повноти інформації, яка розташована в суді є наявність та можливість ознайомитись і інформацією щодо правил пропуску та перебування в суді. Загалом досить часто подібна інформація розміщується при вході в приміщення суду, щоб особа не лише знала, які умови ставляться для того щоб потрапити до суду та перебувати у ньому. 94% опитаних зазначило, що їх повною мірою задовольняє наявна інформація в суді щодо правил допуску та перебування в суді.
Слід зауважити, що інформація щодо пропуску та перебування в суді зручно розташована на інформаційному, а тому її можуть змогли прочитати як молодь так і особи похилого віку. Дана інформація не лише зручно розташована, але й зрозуміло викладена, при її вивченні та використанні у респондентів незалежно від рівня освіти (середня чи вища, володіє особа вищою юридичною освітою чи ні) не виникало складнощів.
На відповідях респондентів істотно не позначилось також рівень обізнаності роботою суддів та суду в цілому, процесуальний статус респондента, досвід участі в судових процесах.
Необхідною складовою ефективності роботи суду, забезпечення відвідувачів суду повною та доступною інформацією є розміщення на інформаційному стендів в суді інформації щодо справ, які призначені до розгляду. Для 66% опитаних наявна в суді інформація щодо справ, що призначені до розгляду їх повністю задовольняє, а 27,7% опитаних відповіло «скоріше так» на запитання щодо того «чи їм вистачає подібної інформації?».
Розподіл відповідей респондентів різних вікових категорій на запитання щодо задоволенням інформації щодо справ, які призначені до розгляду підтвердив загальну думку щодо дана інформація надається в повному обсязі.
На відповідях респондентів щодо того чи у повному обсязі вони отримують інформацію щодо справ, які призначені до розгляду істотно не вплинули рівень освіти респондентів, їх процесуальний статус, наявність чи відсутність досвіду участі в судовому процесі.
Враховуючи районний рівень суду, що переважні кількість осіб, які звертаються до нього, середнього та нижче середнього статку та мають середню освіту. Наявність в суді необхідного обсягу зразків процесуальних документів сприяє не лише покращення доступності громадян до суду, але й допомагає зекономити кошти на послугах адвоката. Із врахуванням таких потреб на інформаційному стенді в Ярмолинецькому районному суді розміщена достатня кількість зразків процесуальних документів. На підтвердження чого 71,1% опитаних відмітила, що їх «цілком задовольняє» наявна в суді інформація щодо зразків документів, а 23% відповіла на це запитання «скоріше так». Наявність достатньої кількості зразків процесуальних документів відмітили респонденти всіх вікових категорій, а отже зручне ї розташування дозволяє особам похилого віку із поганим зором скласти їх. Вистачає в суді інформації щодо зразків та клопотань на думку респондентів незалежно від їхнього рівня освіти, процесуального статусу, що є безумовно позитивним, оскільки подібні документи складають у переважній більшості адвокати та юристи за плату.
На високому рівні в Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області знаходиться інформування населення щодо справ, які призначені до розгляду та інформація щодо порядку сплати судових зборів, їх розмірів та реквізитів для їх сплати.
67,7 % респондентів на запитання «чи достатньою є інформація щодо порядку сплати судових зборів, їх розмірів та реквізитів для їх сплати?» відповіли «цілком так», а 26% відповіли «скоріше так». Серед тих кого у повній мірі задовольняє ця інформація є респонденти всіх вікових груп, будь-якого рівня освіти (середня чи вища), процесуальний статус респондента та досвід участі в судових процесах або його відсутність.
Наявність необхідного обсягу інформації щодо правил перебування, зразків процесуальних документів, інформації щодо порядку сплати судових зборів та мита сприяє доступності правосуддя та ефективному захисту інтересів в суді, оскільки доступу до довідкової інформації, що розміщена в мережі Інтернет, щодо роботи суду має лише незначна кількість респондентів (21,2%). Більшість опитаних, а це - 77% респондентів Інтернетом не користується. Із тих хто користується Інтернетом інформація, що розміщена на електронній сторінці судової влади задовільна 16,2% респондентів, яким є у переважній більшості особи віком 18 – 39 років, із середньою та повною вищою освітою, які у переважній більшості не мають вищої юридичної освіти, є стороною по справі та хоча б раз були учасником судового процесу.
Таким чином, респонденти в Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області на високому рівні оцінюють якість роботи суду з точки зору повноти, доступності та ясності інформації, що розміщена в суді. Дана інформація не лише зручно розташована, а тому з нею може ознайомитись кожна особа незалежно від віку, стану здоров’я та рівня освіти. Інформація щодо правил пропуску та перебування в суді, перелік зразків процесуальних документів, інформація щодо справ, які призначені до розгляду, інформація щодо порядку сплати судових витрат щодо реквізитів та розмірів платежів є доступною та вичерпною, а це сприяє не лише економії зайво витрачених грошей, але й часу.

Прийнятність платежів

Стандартним критерієм в оцінці якості роботи суду виступає прийнятність платежів, яка відображається в прийнятності судових витрат та і в можливості скористатись послугами адвоката.
Якщо вести мову про прийнятність суми судових витрат (державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), то дані витрати встановлюються на законодавчому рівні і не можуть корегуватись судом за власним бажанням. Але як показують результати опитувань кількість респондентів для яких дана сума обтяжлива складає незначний відсоток (8,9% респондентів відповідають «скоріше ні» на запитання щодо прийнятності офіційної суми витрат для звернення до суду, а 9,4 % наголошують на її обтяжливому розмірі). Пояснюється це на думку працівників суду тим, що переважна більшість респондентів особи похилого віку, середнього та нижче середнього рівня статку для яких кожна копійка на рахунку.
Прийнятною є офіційна сума витрат для 31,1%, а 26,8% на запитання щодо прийнятності суми витрат для звернення до суду відповідають «скоріше так».
Слід також зважити на 23,4% респондентів, які не можуть чітко визначитись, що обумовлює необхідність корегування розміру судових витрат. Дана невизначеність обумовлена, як необхідністю сплатити витрати для звернення до суду, так і їх значним розміром при розгляді майнових спорів.
Протилежною є ситуація із визначенням прийнятності послуг адвокатів. Респонденти одноголосна не дали чіткої відповіді, але частка осіб для яких послуги адвоката є обтяжливі майже дорівнює кількості тим для яких вартість послуг прийнятна.
Загалом кількість осіб, які схиляються до думки, щодо прийнятності вартості послуг адвокатів або визнають їх прийнятними, більша (22,6% «можуть дозволити собі оплатити вартість послуг», а для 22,1% респондентів у разі необхідності можуть оплатити послуги адвоката). При цьому, значною є частина для кого вартість послуг адвоката «більш-менш» прийнятна» (11,9%) та тим для кого вартість таких послуг обтяжлива (23% респондентів на запитання щодо можливості дозволити собі оплатити витрати адвоката відповіли «цілком ні», а 11,1% відсотків відповіли «скоріше ні»).
Сере тих, хто не може оплатити послуги адвоката переважають респонденти віком 26 років і старше, які у переважній більшості середнього статку.
Таким чином, з одного боку офіційна сума витрат, яка пов’язана із зверненням до суду є прийнятною для більшості опитаних («цілком прийнятна» для 31,1% респондентів та «скоріше прийнятна» для 26,8%). З іншого боку, не всі опитані можуть скористатись послугами адвоката про свідчить майже рівномірний розподіл відповідей респондентів (22,6% розмір «цілком прийнятний», а «цілком неприйнятний» для 23%).

Дотримання термінів судового розгляду

За своїм змістом даний вимір якості роботи суду є емпіричним індикатором при оцінці одного з ключових елементів «справедливого розгляду справи – «розумності термінів розгляду».
Аналіз відповідей респондентів свідчить, що частина робочих питань вирішується у суді своєчасно.
У першу чергу, це стосується повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Так, 79,8 % респондентів на запитання щодо того чи вчасно вони отримали судові повістки та повідомлення про розгляд справи відповідь «цілком так», а 11,2% респондентів - «скоріше так».
Завчасно надходили повістки та повідомлення про розгляд справи до респондентів всіх респондентів рівня їхньої освіти, процесуального статусу, виду судового процесу та кількості судових процесів в яких опитаний прийняв участь.
Іншими критеріями даного виміру якості функціонування суду виступають: вчасність початку судового засідання, врахування побажань відвідувачів при призначенні дати та часу судового засідання, обґрунтованість затримок/перенесень слухання справи.
Так, 66,3% респондентів на запитання «чи вчасно розпочалося судове засідання?» відповідали «цілком так», а 15,7% - «скоріше так» і це не зважаючи на невеликий штат суддів (3 судді з 4-х) та значне щомісячне навантаження на кожного суддю (147 справ). При цьому, на думку 11,2% респондентів судові засідання розпочинались невчасно. На невчасності у початку судових засідань зауважували особи без юридичної освіти, які були безпосереднім учасником процесу на своєму першому судовому процесі. Переважна більшість подібних затримок на думку респондентів виникає при розгляді справ в порядку цивільного судочинства. За наслідками проведення фокус-групи з представниками суду встановлено, що фактично подібна ситуація обумовлена тим, що сторони по справі не вчасно приходять на судові засідання в наслідок чого справа починає розглядатись із затримкою.
66,3% респондентів відзначили, що при призначенні дня та часу судового засідання враховані побажання відвідувачів. 22,5% відповіло «скоріше так» на запитання щодо врахування їх побажань при призначення для та часу судового засідання. Не визначались у своїй відповіді – 4,5%, а побажання при призначенні часу та дати судового засідання «повністю не враховані» для 2,2% опитаних, частково не враховані - відповідь «скоріше ні» на думку 4,5% респондентів.
Не врахованими є дата та час судового розгляду на думку респондентів, які не мають вищої юридичної освіти, приймають по справи участь особисто та для них це перший судовий процес. Щодо категорії справ, де на думку більшості респондентів не завжди враховуються дата та час судового розгляду, то це справи, що розглядаються в порядку цивільного провадження.
Подібні справи у переважній більшості розглядаються в порядку цивільного процесу. В даному випадку слід врахувати, що при призначенні судового розгляду вперше дата та час судового засідання не погоджуються, оскільки погодження можливе за участю сторін. При відкритті провадження по справі суддя нікого сторін не викликає, а тому і призначає на свій розсуд. У подальшому, як свідчать відповіді респондентів суддя погоджує дату та час судового засідання.
Щодо визначення обґрунтованості затримки/перенесення слухання справи, то відповіді респондентів розподілились наступним чином: кожен другий респондент (59,6%) «цілком погоджувався з тим, що затримки/перенесення слухання були обґрунтовані», 23,6% респондентів відповідали «скоріше так», 12,4% респондентів не змогли визначатись у відповіді, 3,4% респондентів відповіло «цілком ні», а 1,1% респондентів відповіло «скоріше ні».
Сере тих респондентів, які не можуть чітко визначити щодо обґрунтованості затримок та перенесень судових засідань переважну більшість складають особи, які не мають вищої юридичної освіти, особисто та вперше приймають участь в розгляді справи. Найбільша кількість складнощів при обґрунтуванні опитаним причин затримки/перенесення виникає при розгляді справ в порядку цивільного процесу.
При визначенні чи дотримуються судом терміни судового розгляду слід також звернути увагу на питанні щодо можливості учасника судового засідання ознайомитись із матеріалами справи. На наявності у респондента можливості вчасно ознайомитись із матеріалами справи наголошує більше 90% респондентів.
Крім того, не виникає складнощів із своєчасним ознайомленням із матеріалами справи в кожного опитаного не залежно від його рівня його освіти, процесуального статусу, вид судового процесу та кількості судових процесів в яких особа приймає участь.
Таким чином, в Ярмолинецькому районному суді опитані на високому рівні оцінили те, як дотримаються терміни судового розгляду, а зокрема вчасність початку судового засідання, врахування побажань при призначенні часу судового засідання, вчасності надходження сторонам судових повісток по справі, обґрунтованість затримок та перенесень розгляду справи. Найвищу оцінку в оцінці діяльності суду респонденти надали можливості вчасно ознайомитись з матеріалами справи (82% відвідувачів відповіло «цілком так», а 13,5% - «скоріше так»).

Сприйняття роботи працівників апарату суду є суттєвим чинником формування загальної оцінки якості роботи суду.

Респонденти вважають, що працівники суду виконують свої посадові обов’язки належним чином. Так, більшість опитаних (74%) зазначила, що працівники суду працювали старанно і не припускались помилок в документах або ці помилки були незначними і не призводили до перероблення документів та порушення строків (відмітило 12,3% респондентів). Відсутність помилок з боку працівників суду, які могли б вплинути на порушення строків чи перероблення документів відмітили респонденти різних вікових, різного рівня освіти (як ті хто має вищу юридичну освіту, так і ті що не мають відповідної освіти), різного процесуального статусу (самі себе представляють або є представниками інших осіб), а також ті хто прийшов на свій перший судовий процес або хто є постійним учасником судових процесів (6 разів і більше).
При визначенні сприйняття роботи працівників апарату суду зверталась увага і на особисті якості працівників апарату суду а зокрема: доброзичливість та повага, бажання допомогти, однакове ставлення до всіх суду незалежно від їхнього соціального статусу, старанність та дисциплінованість, витриманість та коректність, професіоналізм та знання своєї справи.
На думку більшості респондентів подібні риси яскраво проявляються при спілкуванні із працівниками апарату Ярмолинецького районного суду Хмельницької області. Так, на запитання «чи виявляли працівники апарату суду при спілкуванні доброзичливість та повагу?» 73,2% респондентів відповіли «цілком так», 20,9% – «скоріше так». Не визначилось у своїх відповідях 3,8% респондентів, а 1,7% відповіло «цілком ні». В цьому аспекті задоволені відношенням працівників апарату суду до респонденти незалежно від їх віку (особливо на цьому зауважували опитані віком 60 років та старше), рівня освіти, процесуального статусу, кількості судових процесів в яких респондент приймав участь.
Іншим критерієм в оцінці сприйняття роботи працівників апарату суду є прояв при спілкуванні з респондентами такої риси як бажання допомогти.
Зважаючи на те, що більшість респондентів це особи середнього та похилого вік, з середнім рівнем освіти, які особисто приймають участь у справі, то відповідна допомога з боку працівників апарату суду стає для них цінною та впливає на визначення якості роботи суду.
Загалом при відповіді на питання «чи виявили працівники апарату суду при спілкуванні з відвідувачами суду бажання допомогти?» 66,4% респондентів відповіло «цілком так», 22,1% відповіло – «скоріше так», 6% не змогло дати чіткої відповіді. Відсоток тих хто не відмітив подібного ставлення склав незначну частку (1,3% респондентів відповіло «скоріше ні», 3,8% - «цілком ні»).
Доброзичливе відношення працівників апарату суду відмітили опитані для яких даний судовий процес був першим і хто неодноразово був учасником судового процесу.
Досить важливим є те, що більше 70% респондентів вважає, що працівники апарату суду ставляться до всіх категорій громадян однаково, не вирізняючи їх за якимось ознаками чи характеристиками. На відсутність упередженого ставлення до певної категорії громадян наголошували у своїх відповідях респонденти різних вікових категорій, різного рівня освіти, процесуального статуту та до суду участі в судовому процесі Це є безумовно позитивним, адже значну кількість респондентів складають особи старшого та похилого віку із середнім або нижче середнього майновий стан, але це ні в якому випадку не повинно бути підставою для виокремлення певної категорії відвідувачів з метою надання їм певних переваг.
При визначенні того «чи виявили працівника апарату суду при спілкуванні старанність, дисциплінованість?» були отримані також неоднозначні відповіді, але переважає думка про те, що дані якості властиві працівникам апарату суду (67,2% респондентів відповіло «цілком так», 26% респондентів відповіло «скоріше так»).
Витриманість і коректність працівників апарату суду при спілкуванні з респондентами є важливим критерієм в оцінці якості роботу суду.
Загалом 68,1% респондентів «цілком погоджуються з тим, що витриманість та коректність проявляються у працівників апарату суду при спілкуванні». 25,5% наголошують на тому, що працівники апарату суду при спілкуванні з нами, а можливі поодинокі випадки якщо і були місце, але вони не мають істотного значення.
При оцінці якості сприйняття діяльності апарату суду особливого значення відіграє професіоналізм та знання своєї справи, які працівники проявляють при спілкування з відвідувачами суду.
Отримані результати опитування дозволяють зробити висновок, що працівники апарату Ярмолинецького районного суду при спілкуванні з відвідувачами суду проявили професіоналізм та знання своєї справи на чому зауважує 94,1% респондентів. Відмітили цей факт як особи із вищою юридичною освітою, які самостійно приймали участь в судовому процесі так і в якості представника, так і звичайні відвідувачі із середнім рівнем освіти та без спеціальних юридичних знань.
Таким чином, при визначенні якості сприйняття роботи працівників апарату Ярмолинецького районного суду Хмельницької області суду респонденти різних вікових категорій починаючи від молоді і закінчуючи особами похилого віку, незалежно від їхнього рівня освіти відмітили професіональні риси у працівників апарату суду, так особистісні риси серед яких: доброзичливість та повага, бажання допомогти, однакове ставлення до всіх відвідувачів суду, старанність та дисциплінованість, витриманість та коректність.

Сприйняття роботи суддів

Цей вимір передбачає аналіз за кількома індикаторами, що характеризують різні аспекти роботи суддів у сприйнятті учасників процесу.
Загалом респонденти високо оцінили якість роботи суддів.
На запитання «чи маєте Ви враження, що суддя ставився коректно, ввічливо до всіх учасників судового процесу?» «цілком так» відповіло 82,8%, «цілком ні» лише 0,6%, а не змогло визначитись у відповіді 5,5%, а відповідь «скоріше так» була у 11% респондентів. При визначенні ввічливості та коректність судді по відношенню до опитаного не вплинув досвід участі в судовому процесі, категорія справи, яка розглядалась судом, що свідчить про високий рівень етичної культури суддів.
Високо респонденти оцінили і якість підготовки суддів до судової справи, про що свідчить 81% відповідей опитаних «цілком так», 14% відповідей «скоріше так» на запитання щодо того «чи суддя ретельно готувався до справи і добре в ній розбирається?». Відсоток тих хто незадоволений якістю підготовки складає 1,9%, а тих хто не зміг визначитись із відповіддю 3,1%.
Аналізуючи відповіді респондентів на думку яких суддя ретельно не дотримувався процедури розгляду справи і добре в ній не розбирався відсутні особи з вищою юридичною освітою, які є постійними учасниками судового розгляду.
Щодо того в якому виді судового провадження суддя не дотримувався процедури розгляду чи добре не розібрався в справі респонденти наголосили відзначили справи, які розглядаються в порядку цивільного провадження. Але враховуючи значне значну кількість справ, які розглядає суддя Ярмолинецького районного суду щомісячно не виключено, що в окремих випадках суддя міг досконало не розібратись у всіх нюансах справи.
При визначенні того «чи дотримувався суддя процедури судового розгляду?». Більшість респондентів підтвердила факт дотримання суддею процедури судового розгляду. Про що свідчать відповіді «цілком так» у 79,8% та «скоріше так» у 12,9% опитаних. 4,9% респондентів, не змогли однозначної відповіді. Частка респондентів, які не погоджується із ти, що суддя дотримується процедури судового розгляду є незначною і складає 1,8% респондентів, які відповіли «цілком ні» та 0,6% відповіло «скоріше ні». В тих випадках, коли респонденти не могли однозначно відповісти на це запитання опитані не мали юридичної освіти були більше постійним учасником судового розгляду в справах, що у більшості випадків розглядались в порядку цивільного провадження.. А тому дані відповіді респондентів на думку працівників суду обумовлені або прискіпливим ставленням до судді чи в наслідок невдалого завершення розгляду справи.
Наступними показником якості сприйняття роботи судді є визначення того «чи мав респондент можливість прокоментувати заяву протилежної сторони?» та «чи мав респондент можливість обґрунтувати свою позицію під час слухання справи?».
Загалом відповіді респондентів на ці запитання подібні і підкреслюють позитивну картину Так, 80,4% опитаних відповіло «цілком так» на запитання щодо їх можливості прокоментувати заяву протилежної сторони, а 11% відповіло «скоріше так». Щодо наявності у особи можливості обґрунтувати свою позицію під час слухання справи, то 82,8% опитаних відповіло «цілком так» на запитання щодо наявності подібної можливості під час судового засідання, а 11,7% відповіло «скоріше так». До проблемних категорій справ, де на думку опитаних сторона не завжди може прокоментувати заяву протилежної сторони відносяться справи, які знаходяться на стадії розгляду і розглядаються в порядку цивільного судочинства. Але складність в розгляді даних справ полягає у їх тривалому характерів та невдоволенні однієї сторони як самим розглядом так і його результатом.
Незалежність та неупередженість судді як і відсутність на суддю зовнішнього тиску впливають на рівень сприйняття роботи суддів відвідувачами суду та позначаються на його якості роботи. Як свідчать отримані дані більшість респондентів визначає неупереджений та незалежний статус судді. Зокрема, при відповіді на запитання «чи Ви вважаєте, що суддя працював незалежно та неупереджено, без зовнішнього тиску (з боку фізичних та юридичних осіб)?» «цілком так» відповіло 74,2% респондентів, «скоріше так» - 18,4%. Не змогли надати чіткої відповіді 6,7% респондентів, які не мають вищої юридичної освіти, звернулись до суду вперше або їх у переважній більшості цивільна справа знаходиться в процесі судового розгляду. За результатами проведення фокус-групи з представниками суду встановлено, що подібна невизначеність зможе бути певним чином пов’язана із розгляду майнових спорів, коли в наслідок складності справи чи неоднозначного шляху її вирішення респондент починає сумніватись в неупередженості судді. В цілому же респонденти не мають сумнівів в об’єктивності та неупередженості суддів Ярмолинецького районного суду Хмельницької області.
На оцінку якості роботи судді за загальним правилом істотно впливає якість винесеного ним рішення.
Слід відмітити, що із загальної кількості опитаних респондентів - 235 осіб, участь у даному опитуванні прийняло 163 респондента, які отримали рішення по справі.
Для тих респондентів які, які неодноразово були учасниками судового процесу лише у 23,3% судовий розгляд завершився винесенням судового рішення.
Із цієї кількості - 23,3% більшість отримала рішення вчасно, а в окремих випадках в силу об’єктивних чи суб’єктивних причин респонденти не змогли отримати рішення вчасно.
Для тих осіб, хто отримав рішення по справі (22,1% із 23,3% респондентів, які отримали рішення суду) воно викладено легкою, доступною для розуміння мовою.
В 90 % рішення суду було на користь респондента.
Щодо обґрунтованості винесених рішень, то у більшість (19% із 23.3%) респондентів визначають обґрунтованість рішень по справі. Як наслідок, лише 4,3% респондентів із 23,3% планують оскаржити рішення до вищестоящого суду.
Узагальнивши отриману інформацію щодо сприйняття якості роботи суддів можливо визначити, судді були незалежними та неупередженими, ввічливі та коректні по відношенню до відвідувачів Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, ретельно готувались до справи та добре розбирались в ній. Під час судового розгляду судді дотримувались процедури розгляду, а сторони мали можливість прокоментувати заяву протилежної сторони та обґрунтувати свою позицію.
Рішення суду були викладені легкою, доступною для розуміння мовою, добре обґрунтовані та вчасно надані сторонам.

Пропозиції респондентів щодо підвищення якості роботи суду

Одним із завдань дослідження було визначення ставлення респондентів до ключових елементів (заходів) в реформуванні судової системи, що найчастіше фігурують в судовій системі.
Отже, не зважаючи на високу оцінку діяльності суду необхідно вжити заходи для покращення якості роботи суду. В якості можливих шляхів щодо покращення діяльності суду виступають виміри якості, яким повинен відповідати суд. враховуючи відповіді респондентів щодо того що найбільш потребує покращення в даному суді респонденти визначили в якому напрямі повинен суд вжити першочергових кроків.
Визначивши напрями в яких повинно відбуватись покращення діяльності суду респонденти запропонували власні рекомендації щодо покращення діяльності суду (Див. Таб.2)
Виміри якості Рекомендації
Територіальна доступність суду -
Зручність та комфортність перебування у суді  Провести косметичний ремонт будівлі суду.
 Пристосувати приміщення суду для потреб осіб з обмеженими можливостями шляхом перебудови заміни вхідних дверей та влаштування низького порогу.
 Обладнати додаткові місця для очікування та оформлення документів, місця для ознайомлення з матеріалами справи.
 Обладнати додаткове освітлення в холі суду.
 Встановити ксерокс в приміщенні суду.
 Для відвідувачів обладнати гардероб та туалет в приміщенні суду.
 Розмістити в приміщенні суду кавовий автомат.
 Встановити годинник в холі суду та гучномовець, щоб повідомляти про затримки в судовому засіданні
 Обладнати приміщення суду системою відео нагляду
 Організувати комп’ютерні послуги
Повнота, доступність та ясність інформації  При вході в будівлю суду розмістити вивіску із зазначенням розпорядку роботи суду
 Для відвідувачів суду організувати консультативний центр з правових питань
 Оновити стенди із зразками процесуальних документів
 Встановити додаткові покажчики розташування кабінетів в суді
Прийнятність платежів  Зменшити розмір витрат для звернення до суду
Дотримання термінів судового розгляду  Організувати швидкий процес розгляду справ в суді
Якість роботи працівників апарату суду  Прискорити видачу процесуальних документів
 Автоматизувати діяльність суду
 Підвищити кваліфікацію працівників охорони щодо етичних стандартів спілкування з відвідувачами суду.
Якість роботи суду  Збільшити кількість суддів
Отже, узагальнюючи отримані від респондентів рекомендації щодо покращення якості роботи суду слід визначити, що найбільша кількість рекомендацій стосується зручності та комфортності перебування в суді, повноти, доступності та ясності інформації складнощи із забезпеченням чого на думку респондентів та представників суду обумовлені необхідністю додаткового фінансування.
Окремим шляхом в покращенні якості роботи суду є збільшення його фінансування, адже переважна кількість заходів щодо покращення діяльності суду потребує коштів. Відповіді респондентів щодо того чи наявні в суді матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків виявились неоднозначними. Не змогли чітко визначитись респонденти у своїх відповідях щодо достатнього рівня матеріально-технічного забезпечення, оскільки на думку 44,7% респондентів в суді вистачає фінансування, а на думку 44,3% фінансування не вистачає.
Розподіл відповідей на питання «Як Ви вважаєте, чи наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків?», що представлені є практично однаковим. Майже однакова кількість респондентів із вищою юридичною освітою та без відповідних юридичних знань однаково вважають щодо наявності та відсутності в суді належного рівня фінансування. Якщо зіставити відповіді респондентів із тим як часто особа була учасником судового процесу, то виявляється, що на думку тих осіб, які вперше звернулись до суду, наявні матеріально-технічні ресурси задовольняють потреби працівників апарату суду для ефективного виконання своїх обов’язків. Але чим частіше респондент приймає участь в судових процесах, то тим менш фінансово забезпеченим є для нього суд. А отже, перше позитивне враження респондента щодо достатність рівня фінансування суду поступово починає зникати.
Якщо ж проводити співставлення відповідей респондентів в залежності від їх процесуального статусу, то виявиться що майже однакова кількість як респондентів, які особисто представляють себе по справі чи є представниками інших осіб вважають, що в суді наявні чи відсутні відповідні матеріально-технічні ресурси для ефективного функціонування.
Отже, проаналізувавши відповіді респондентів щодо наявності в суді необхідного рівня матеріально-технічного забезпечення можливо визначити, що опитані в Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області респонденти не змогли однозначно визначити те чи вистачає в суді відповідного матеріально-технічне забезпечення чи ні. Обумовлено це перш за все тим, що громадськість у переважній більшості не володіє інформацією щодо рівня фінансування суду та вважає що фінансування для судів вистачає, але чим частіше особа звертається до суду, частіше є учасником судового процесу тим реалістичніше її вбачається картина щодо реального рівня фінансування суду, якого не завжди вистачає, щоб погасити негайні потреби в суді починаючи від проведення косметичного ремонту в приміщенні суду і закінчуючи обсягом закупівлі канцелярського приладдя (конвертів та марок).

Висновки та рекомендації

На основі результатів опитування відвідувачів суду, який походив в Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області можливо зробити наступні висновки:

1. Більшість респондентів оцінюють якість окремих аспектів роботи Ярмолинецького районного суду Хмельницької області як «добре» (48,1%) та «відмінно» (32,8%).
2. За результатами дослідження Ярмолинецький районний суд територіально доступний для його відвідувачів. Це підтверджують ті дані, що 83,8% респондентів змогло легко знайти вперше будівлю суду, а для 71,9% опитаних зручно дістатись до будівлі суду громадським транспортом.
3. Умови перебування в суді зручні та комфортні, а кількість робочих годин канцелярії достатньо для вирішення справ.
4. Інформація, що розміщена в суді для відвідувачів суду є повною, доступною та зрозумілою.
5. Офіційні платежі, що пов’язані із зверненням громадян до суду є прийнятними, але не всі можуть скористатись послугами адвоката.
6. В Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області своєчасно повідомляються особи про час, дату та місце розгляду справи, але деякі складнощі виникають із вчасністю початку судових засідань на чому зауважує 11,3% респондентів.
7. При призначенні дня та часу судового засідання суддями враховуються побажання відвідувачів, а причини затримок/перенесень судових засідань повідомляються респондентам.
8. Позитивним моментом в діяльності Ярмолинецького районного суду Хмельницької області є надана респондентам можливість вчасно ознайомлюватись із матеріалами справи (на цьому зазначає 82% опитаних).
9. При визначенні ступеню сприйняття роботи працівників апарату Ярмолинецького районного суду Хмельницької області респонденти відмітили: старанну роботу (не допущення помилок, які призводять до перероблення документів та порушення строків), під час спілкування прояв таких рис як доброзичливість та повага, бажання допомогти, однакове ставлення до всіх відвідувачів суду, витриманість і коректність, професіоналізм та знання своєї справи, сприяють високій оцінці якості роботи суду.
10. На високому рівні оцінили опитані якість роботи суддів. Так, ну думку більшості респондентів вони дотримаються процедури судового розгляду, а сторони мали можливість прокоментувати заяву протилежної сторони та обґрунтувати свою позицію.
11. Відсутній в суді тиску на суддю на чому зауважила більшість респондентів.
12. Якісними є судові рішення, що виносяться судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області на чому зауважило більшість респондентів, які отримали рішення по справі.

Рекомендації. Враховуючи отримані результати опитування громадської думки відвідувачів Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, можливо запропонувати наступні заходи щодо покращення діяльності суду:
1. Зручність та комфортність перебування в суді:
 Обладнати додаткове освітлення в холі суду.
 Встановити ксерокс в приміщенні суду або розмістити оголошення із зазначенням місця розташування найближчого ксероксу.
 Облаштувати вхідні двері з урахуванням потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями, а зокрема розміщення низького порогу для проїзду інвалідних візків.
2. Повнота, доступність та ясність інформації
 При вході в будівлю суду розмістити вивіску із зазначенням розпорядку роботи.
 В холі суду розмістити годинник, що відвідувачі суду мали змогу контролювати вчасність початку судового засідання.
 Визначити в апараті суду посадову особу – «інформатора», яка могла б надавати загально-організаційні консультації відвідувачам суду та координувати всі заходи щодо інформування відвідувачів. Передбачити це у посадовій інструкції.
3. Прийнятність платежів
На інформаційному стенді суду розмістити інформацію щодо розмірів судових витрат для звернення до суду, а зокрема розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та розмір державного мита.
Виготовити кілька зразків бланків платіжних доручень для відвідувачів суду із заповненими реквізитами для перерахування найбільш поширених видів судових витрат.
На інформаційному стенді розмістити інформацію щодо можливості громадян отримання безкоштовної юридичної консультації в смт. Ярмолинці.
4. Дотримання термінів судового розгляду
При формуванні графіків розгляду справ закладати люфт часу, який можливо буде використати для виключення затримок при початку розгляду справи.
Суддям або працівникам апарату поводити роз’яснювальну роботу серед відвідувачів суду, які навмисно затягують початок судового розгляду справ, а випадку необхідності застосовувати до них заходи процесуального примусу у вигляді попередження.

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети

БЛОК 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕСПОНДЕНТА
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
1 Вік 18 – 25 років 17,4 17,4
  26 – 39 років 32,3 28,9
  40 – 59 років 31,9 34,5
  60 років і старші 18,3 19,1
2 Стать Чоловіча 50,6 51,1
  Жіноча 49,4 48,9
3
Рівень
освіти Середня та неповна середня 65,5 64,3
  Базова вища 8,9 11,9
  Повна вища 25,1 23,8
4 Наявність вищої юридичної освіти Так 10,6 11,1
  Ні 89,4 88,9
5 Де Ви проживаєте В населеному пункті, де розташований цей суд 34,0 55,3
  В іншому населеному пункті 66,0 44,7
6 Ви вважаєте себе Бідним 6,0 7,7
  Нижче середнього статку 13,2 17,4
  Середнього статку 79,2 73,2
  Заможним 0,9 1,3
  Багатим 0 0,4
  КН (код невідповіді) 0,7 0
7 У суді Ви представляєте Особисто себе (позивач, відповідач, свідок, потерпілий) 87,2 86,4
  Іншу особу (адвокат, юрист-консультант) 12,8 13,6
8 Як часто Ви були учасником судового процесу Це мій перший судовий процес 57,5 57,9
  2-5 разів 30,6 27,2
  6 разів і більше 11,9 14,9
9 В якому з видів судового процесу в цьому суді Ви берете участь Цивільний процес 71,9 78,3
  Кримінальний процес 12,3 12,8
  Адміністративний процес 7,7 3,8
  Справа про адміністративні правопорушення 8,1 5,1
10 На якій стадії розгляду знаходиться Ваша справа Розгляд справи ще не розпочато 30,6 28,1
  Справа знаходиться в процесі розгляду 54,9 51,0
  Розгляд справи завершено 14,5 20,9
11 Який ступінь Вашої обізнаності з роботою суддів в цілому Цілком обізнаний 13,2 10,6
  Загалом обізнаний 32,3 43,0
  Майже не обізнаний 24,3 20,9
  Зовсім не обізнаний 30,2 25,5
  КН 0 0
12 Оцініть, за 5-бальною шкалою якість роботи цього суду (1 – дуже погано, 5 – відмінно, 9 – КН) 1 0,9 0,9
  2 4,3 8,1
  3 14,0 11,1
  4 48,1 52,8
  5 32,8 27,2
  9
0 0

БЛОК 2 ОЦІНЮВАННЯ ЗА ВИМІРАМИ ЯКОСТІ
Оцінити за 5-бальною шкалою наскільки Ви погоджуєтесь з наступним твердженням (1-цілком ні, 2-скоріше ні, 3-більш-менш: варіант і так і ні, 4-скоріше так, 5-цілком так, 0 – важко сказати, 9-КН)
Територіальна доступність
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
13 Чи було Вам легко знайти будівлю суду вперше? 1 0 1,3
  2 2,1 2,6
  3 4,3 4,7
  4 9,8 8,9
  5 83,8 82,6
  0 0 0
  9 0 0
14 Чи зручно Вам було діставатися до будівлі суду громадським транспортом? 1 2,6 3,0
  2 3,8 2,6
  3 8,1 6,4
  4 13,6 7,7
  5 71,9 80,4
  0 0 0
  9 0 0

Зручність та комфортність перебування у суді
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
15 Чи комфортними є умови перебування у приміщенні суду? 1 2,1 4,3
  2 3,4 5,5
  3 19,1 21,3
  4 26,4 23,0
  5 48,5 46,0
  0 0,4 0
  9 0,4 0
16 Чи достатньо в суді зручних місць для очікування, оформлення документів, ознайомлення з матеріалами та підготовки до слухання? 1 3,4 6,0
  2 3,4 8,9
  3 15,7 23,0
  4 21,7 20,4
  5 55,3 41,7
  0 0,4 0
  9 0,4 0
17 Чи чистими та прибраними є приміщення суду? 1 1,3 2,6
  2 3,4 3,8
  3 8,9 10,6
  4 19,1 19,1
  5 67,2 63,8
  9 0 0
18 Як Ви вважаєте, чи люди з обмеженими можливостями можуть безперешкодно потрапити до приміщення суду і користуватися послугами суду? 1 9,8 10,2
  2 19,6 18,7
  3 24,3 23,4
  4 15,3 14,0
  5 29,4 32,3
  0 1,7 1,3
  9 0 0
19 Чи є зручним графік роботи канцелярії суду для вирішення Ваших справ у суді (подання позовів, ознайомлення з матеріалами, отримання рішень, ухвал, вироків та ін.)? 1 0,9 1,3
  2 0,4 2,6
  3 3,8 5,5
  4 20,4 24,3
  5 70,6 66,4
  0 0,9 0
  9 0 0

Повнота, доступність та ясність інформації
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
20 Чи зручно розташовані інформаційні стенди (дошки об’яв) ? 1 0,4 1,3
  2 3,0 3,0
  3 5,1 8,1
  4 16,2 24,7
  5 75,3 63,0
  9 0 0
21 Чи повною мірою задовольняє Вас наявна в суді інформація щодо:
- Розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень 1 0,4 11,1
  2 2,1 3,4
  3 5,1 11,1
  4 23,8 34,0
  5 68,5 40,4
  9 0 0
22 - Правил допуску в суд та перебування в ньому 1 0,4 9,4
  2 1,3 12,8
  3 3,8 13,6
  4 27,2 28,5
  5 66,8 35,3
  0 0,4 0,4
  9 0 0
23 - Справ, що призначені до розгляду 1 0,4 2,1
  2 1,3 3,4
  3 4,7 6,8
  4 27,7 28,5
  5 66,0 59,1
  9 0 0
24 - Зразки документів (заяв, клопотань, тощо) 1 0,4 22,6
  2 1,3 20,9
  3 4,3 12,8
  4 23,0 18,3
  5 71,1 25,1
  0 0 0,4
  9 0 0
25 - Порядок сплати судових зборів та мита, реквізити та розміри платежів 1 0,9 2,6
  2 1,7 2,6
  3 3,4 9,8
  4 26,0 29,8
  5 67,7 54,5
  0 0,4 0,9
  9 0 0
26 Чи достатньою є інформація на сторінці судової влади в Інтернеті?
(Якщо Ви мали досвід користування Інтернетом) 1 0,4 0
  2 0,9 0,9
  3 3,0 2,1
  4 0,9 2,6
  5 16,2 11,1
  0 1,7 3,8
  9 77,0 79,6

Прийнятність платежів
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
27 Чи офіційна сума витрат, пов’язана з Вашим зверненням до суду (державне мито, інформаційно-технічне забезпечення) є прийнятною (не обтяжливою)? 1 9,4 9,8
  2 8,9 9,8
  3 23,4 20,9
  4 26,8 32,8
  5 31,1 26,8
  0 0,4 0
  9 0 0
28 Запитання ставиться тим, хто не користується послугами адвоката та не представляє інтереси держави
Чи могли б Ви собі дозволити витрати на послуги адвоката у разі необхідності 1 23,0 20,4
  2 11,1 18,3
  3 11,9 11,5
  4 22,1 26,8
  5 22,6 21,7
  0 0,4 1,3
  9 8,9 0

Дотримання термінів судового розгляду
  Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
29 Чи вчасно розпочиналися засідання по Вашій справі ? 1 4,5 7,5
  2 6,7 7,5
  3 6,7 16,1
  4 15,7 20,4
  5 66,3 48,4
  9 0 0
30 Чи було враховано Ваші побажання при визначенні дня та часу засідання? 1 2,2 7,5
  2 4,5 8,6
  3 4,5 9,7
  4 22,5 16,1
  5 66,3 58,1
  9 0 0
31 Чи вчасно Ви отримували повістки та повідомлення про розгляд справи? 1 2,2 7,5
  2 1,1 2,2
  3 5,6 6,5
  4 11,2 8,6
  5 79,8 75,3
  9 0 0
32 Чи вважаєте Ви обґрунтованими затримки/перенесення слухання у розгляді Вашої справи? 1 3,4 4,3
  2 1,1 11,8
  3 12,4 7,5
  4 23,6 24,7
  5 59,6 50,5
  0 0 1,1
  9 0 0
33 Чи мали Ви можливість вчасно ознайомитись з матеріалами справи? 1 1,1 3,2
  2 1,1 1,1
  3 2,2 4,3
  4 13,5 16,1
  5 82,0 74,2
  0 0 1,1
  9 0 0

Сприйняття роботи працівників апарату суду
  Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
34 Чи працівники суду працювали старанно та не припускалися помилок, які призводили б до перероблення документів та порушення строків ? 1 4,3 2,1
  2 2,6 2,1
  3 5,5 6,0
  4 12,3 17,4
  5 74,0 71,5
  0 1,3 0,9
  9 0 0
35 Чи виявили працівники апарату суду при спілкуванні з Вами такі риси:
- Доброзичливість та повага 1 1,7 2,6
  2 0 1,3
  3 3,8 4,3
  4 20,9 19,1
  5 73,2 72,8
  0 0,4 0
  9 0 0
36 - Бажання допомогти 1 3,8 4,3
  2 1,3 1,3
  3 6,0 5,5
  4 22,1 18,3
  5 66,4 69,8
  0 0,4 0,9
  9 0 0
37 - Однакове ставлення до всіх відвідувачів, незалежно від їхнього соціального статусу 1 2,6 3,8
  2 0,4 1,3
  3 5,5 6,0
  4 24,7 18,7
  5 65,1 69,8
  0 1,7 0,4
  9 0 0
38 - Старанність і дисциплінованість 1 2,1 1,7
  2 0 1,3
  3 4,3 5,5
  4 26,0 20,9
  5 67,2 70,2
  0 0,4 0,4
  9 0 0
39 - Витриманість, коректність 1 2,1 2,6
  2 0,4 0,9
  3 3,4 3,8
  4 25,5 23,8
  5 68,1 68,9
  0 0,4 0
  9 0 0
40 - Професіоналізм, знання своєї справи 1 1,7 3,0
  2 0,4 1,3
  3 3,0 4,3
  4 24,7 20,9
  5 69,4 69,8
  0 0,9 0,9
  9 0 0

Сприйняття роботи судді
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
41 Чи маєте Ви враження, що суддя ставиться коректно, ввічливо, з повагою до всіх учасників процесу ? 1 0 2,4
  2 0 2,4
  3 5,5 5,3
  4 11,0 16,6
  5 82,8 72,8
  0 0,6 0,6
  9 0 0
42 Чи склалось у Вас враження, що суддя ретельно підготувався до справи і добре в ній розбирається? 1 1,8 2,4
  2 0 6,5
  3 3,1 5,3
  4 14,1 17,2
  5 81 68,6
  9 0 0
43 Чи дотримувався суддя процедури судового розгляду? 1 0,6 0,6
  2 0 1,2
  3 4,9 1,8
  4 12,9 17,2
  5 79,8 79,3
  0 1,8 0
  9 0 0
44 Чи мали ви можливість прокоментувати заяву протилежної сторони? 1 0,6 3,0
  2 1,8 1,2
  3 6,1 3,0
  4 11,0 14,8
  5 80,4 76,9
  0 0 1,2
  9 0 0
45 Чи мали Ви можливість обґрунтувати свою позицію під час слухання справи? 1 0,6 3,0
  2 1,2 1,8
  3 3,7 3,0
  4 11,7 10,1
  5 82,8 82,2
  9 0 0
46 Чи вважаєте, що суддя працював незалежно та неупереджено, без зовнішнього тиску (з боку фізичних та юридичних осіб)? 1 0,6 3,6
  2 0 3,0
  3 6,7 4,1
  4 18,4 17,8
  5 74,2 69,2
  0 0 2,4
  9 0 0

Надайте відповіді «Так» чи «Ні» на наступні запитання.
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
47 Чи отримали Ви рішення по Вашій справі ? Так 23,3 29,0
  Ні 76,1 71,0
  КН 0,6 0
48 Чи вчасно Ви отримали рішення по Вашій справі? Так 21,5 24,9
  Ні 1,8 4,1
  КН 76,7 71,0
49 Чи було рішення викладено легкою, доступною для розуміння мовою? Так 22,1 26,6
  Ні 1,2 1,8
  КН 76,7 71,6
50 Чи рішення по Вашій справі було на Вашу користь? Так 18,4 24,3
  Ні 4,9 4,1
  КН 76,7 71,6
51 На Вашу думку, чи було рішення по Вашій справі добре обґрунтованим? Так 19,0 24,9
  Ні 4,3 3,6
  КН 76,7 71,6
52 Чи плануєте Ви оскаржувати рішення по Вашій справі? Так 4,3 5,9
  Ні 19,0 22,5
  КН 76,7 71,6

БЛОК 3 ЗМІНИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
53. Які виміри якості слід покращувати в першу чергу? Поставте в порядку важливості для Вас сім вимірів якості за ступенем важливості для Вас. 1 – найбільш важливий вимір якості (слід покращувати в першу чергу), 7 – найменш важливий вимір якості.
Ярмолинці
Загальний суд Красилів
Загальний суд
Вимір якості Ранг Ранг
Територіальна доступність суду 7 1
Зручність та комфортність перебування у суді 4 2
Повнота, доступність та ясність інформації 2 3
Прийнятність платежів 1 4
Дотримання термінів судового розгляду 3 5
Якість роботи працівників апарату суду 5 6
Якість роботи судді 6 7

54. Відповіді дивитись у звітах «Висновки та рекомендації»
Надайте відповіді «Так» чи «Ні» на наступне запитання.
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
55 Як Ви вважаєте, чи наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків? Так 44,7 46,4
Ні 44,3 53,6
КН 11,0 0

Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
56 Скажіть, будь ласка, яким є Ваші враження від візиту до суду у порівнянні з вашими очікуваннями ? Кращі ніж очікував 20,9 16,6
  Гірші, ніж очікував 10,2 13,6
  Відповідають очікуванням 68,9 69,8
  КН 0 0
Ярмолинці
Загальний суд (%) Красилів
Загальний суд (%)
57 Якщо Ви були в цьому суді раніше (в минулому році або ще раніше), то як, на Ваш погляд, змінилась якість роботи суду загалом? Покращилась значно 5,5 12,8
  Покращилась несуттєво 7,2 13,6
  Залишилась без змін 52,8 49,8
  Дещо погіршилась 1,3 1,3
  Значно погіршилася 0,4 1,3
  Важко сказати 3,8 3,4
  КН 28,9 17,9
*Якщо респондент в цьому суді вперше, відмітьте відповідь «9» - «КН»

Громадська організація
«Подільська правозахисна фундація»

Громадська організація «Подільська Правозахисна Фундація» розпочала свою діяльність з червня 2000 року, коли виконавчий комітет Хмельницької міської ради прийняв рішення про її реєстрацію як неурядової організації.
Основними формами діяльності «Подільської Правозахисної Фундації» є захист законних прав та свобод людини та громадянина, надання професійної юридичної допомоги, представлення інтересів малозабезпечених та соціально незахищених верств населення в судових органах та органах влади, пропаганда верховенства права та закону.
З вересня 2000 року на базі громадської організації було організовано роботу громадської приймальні, де надаються безоплатні юридичні консультації найменш не захищеним верствам населення: молоді, пенсіонерам, інвалідам міста і області.
В 2004 році засновано друкований орган громадської організації – правничу газету «Громадський форум», що має статус обласної.

Найбільш значні дослідження:

 З серпня 2000 року по 2006 рік партнерський проект «Подільська сервісна мережа для біженців» за фінансової підтримки УВКБ ООН в результаті чого в м. Хмельницькому було створено консультаційний пункт для біженців.
 З квітня 2003 року по березень 2004 року проект «Моніторинг порушень прав людини і свободи преси в Хмельницькій області» фінансову підтримку якому надавало Посольство США в Україні.
 З квітня 2004 року по січень 2005 року проект «Моніторинг та повідомлення про порушення виборчих прав та виборчого процесу в ході виборів Президента України на території Хмельницької області» за фінансової підтримки Посольства США в Україні.
 З червня 2007 року по листопад 2007 року проект «Моніторинг проявів корупції у справах, що розглядаються у порядку адміністративного судочинства» за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Гідна Україна».

Ґрунтовне дослідження діяльності судів розпочалося під час проекту «Громадський моніторинг дотримання міжнародних стандартів діяльності судів в м. Хмельницькому» з жовтня 2008 року по вересень 2009 року за фінансової підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Україна: верховенство права». Цілю дослідження є покращення доступу громадськості до системи правосуддя та сприяння оперативному розгляду справ.
З 2009 по 2010 рік громадська організація «Подільська правозахисна фундація» взяла участь у пілотній програмі опитувань громадян – відвідувачів судів за допомогою методології карток громадянського звітування, оцінивши рівень задоволеності громадян якість роботи Красилівського та Ярмолинецького районних судів Хмельницької області.

Громадська організація
«Подільська правозахисна фундація»
29013, м. Хмельницький
вул. Камянецька, 50,
тел. (0382) 79 54 04
phrpf@ic.km.ua