Ярмолинецький суд ухвалив вирок адміністраторці й продавчині, які заволоділи майном магазину на понад 30 тис грн

Ярмолинецький районний суд визнав двох 22-річних жительок Ярмолинець винними в заволодінні чужим майном, яке перебувало у їх віданні, вчинене за попередньою змовою групою осіб (частина 3 статті 191 Кримінального кодексу України) та призначив їм покарання – 3 роки ув’язнення з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язану  з виконанням адміністративно-господарських обов’язків на строк 1 рік, проте обох звільнив від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши однорічний іспитовий строк. Крім того, стягнув на користь цивільного позивача майнову шкоду – по 13 112 гривень з кожної.

Як встановив суд, восени 2019 року обидві дівчини були зараховані на роботу в магазин «Єва»: одна – адміністраторкою торгової зали, інша – продавцем-касиром. Із власником вони уклали договори про повну матеріальну відповідальність та зобов`язались дбайливо ставитись до увірених їм матеріальних цінностей, вживати заходи для попередження збитків та вести облік.

Під час планового переобліку в магазині на початку березня 2020 року ревізори виявили недостачу 348 одиниць товару на загальну суму 31 737 гривень. Переглянувши відео з камер спостережень, адміністрація магазину і служба безпеки запідозрили адміністраторку торгової зали і продавчиню у крадіжці.

Під час судового розгляду справи обвинувачені свою вину визнали частково: погодилися, що домовившись, кілька разів крали товар – пакували у паперові ящики і, маскуючи під макулатуру, виносили з магазину, а зберігали крадене в квартирі, де разом мешкали. Проте, за їхніми словами, сума викраденого не перевищує 10 тисяч гривень.

Сторона захисту стверджувала, що орган досудового розслідування не довів розміру заподіяної шкоди та просила визнати акт інвентаризації магазину неналежним і недопустимим доказом, проте суд ці твердження відхилив, позаяк інспекцію проводили уповноважені особи магазину, які визначили суму збитків, доказів протилежного суду не надано.

Обираючи вид і міру покарання, суд врахував, що обвинувачені вчинили тяжкий злочин, але молоді за віком, раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем проживання. Обставин, які б пом’якшували чи обтяжували покарання, суд не встановив. При цьому зауважив, що не бере до уваги обставини, що пом’якшують покарання, такі як – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, адже під час досудового розслідування обидві не погодилися на проведення слідчого експерименту, а під час судового розгляду категорично відмовилися відшкодувати майнову шкоду потерпілому.