Справа про колабораційну діяльність: суд відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості

У липні минулого року в смт. Ярмолинці 82-річний пенсіонер під час розмови з місцевими жителями публічно заперечив збройну агресію проти України та закликав до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території. Свою позицію пояснював відомими наративами агресора, що, мовляв, поляки й українці «восемь лет бомбили Луганск и Донецк», тому рф захищає російськомовне населення.

У ході досудового розслідування між прокурором ДБР та підозрюваним у колабораційній діяльності (ч. 1 ст. 111-1 Кримінального кодексу України) була укладена угода про визнання винуватості. Підписанти дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій пенсіонера та узгодили покарання – позбавлення його права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно – господарських функцій, строком на 10 років.

Прокурор, обвинувачений та його захисник просили Ярмолинецький районний суд затвердити укладену угоду.

Однак у судовому засіданні, попри задеклароване в угоді беззастережне визнання винуватості у інкримінованому правопорушенні, пенсіонер заявив, що не пам’ятає, чи здійснював публічні заклики такого змісту, як вказано в обвинувальному акті.

Щирого каяття суд також не побачив, позаяк підсудний ухилився від прямої відповіді на питання, чи «змінилася його позиція порівняно з часом вчинення кримінального правопорушення».

«Оскільки судом встановлено відсутність однієї з обов’язкових умов угоди про визнання винуватості згідно з ч. 1 ст. 472 КПК України, а саме, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також встановлено відсутність однієї з істотних для даного кримінального провадження обставин – щирого каяття, суд не вбачає підстав для затвердження угоди про визнання винуватості», – констатувала суддя.

Відтак Ярмолинецький районний суд ухвалив відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості. Ухвала оскарженню не підлягає.